ЗАТРИМКА МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ: МІФИ ТА ФАКТИ

Що таке затримка мовленнєвого розвитку?

     Про затримку мовленнєвого розвитку дитини можна говорити у віці 18–30-ти місяців, якщо запас слів, якими вона оперує, украй малий. Такі діти мають достатні навички розуміння, а також ігрові, соціальні й рухові навички, але не можуть висловлювати свої думки в усній формі.

     Пропонуємо проаналізувати та спростувати деякі поширені міфи й хибні уявлення про затримку мовленнєвого розвитку.

Міф 1. Усі хлопчики схильні до затримки мовленнєвого розвитку

     Факт. Хлопчики і справді схильні вимовляти свої перші слова пізніше, ніж дівчатка, однак лише на кілька місяців. І хоча хлопчики в дійсності втричі частіше страждають від затримки мовленнєвого розвитку в порівнянні з дівчатками того ж віку, батьки повинні обов'язково звернути увагу та вжити заходів, якщо їхня дитина будь-якої статі відчуває затримку в мовленнєвому розвитку.

​

Міф 2. Варто лише трохи почекати

     Факт. Дуже часто можна почути: «Не хвилюйся, син мого сусіда не розмовляв до трьох років» або «Ейнштейн не розмовляв, доки йому не виповнилось чотири роки». Цей міф примушує багато сімей відкласти необхідну терапію через упевненість у тому, що діти переростуть цю проблему. У той час як 50–60 % дітей, які відчувають труднощі в мовленнєвому розвитку, як правило, самостійно справляються із цією проблемою, 40–50 % дітей не можуть зробити цього самі. Діти, які справляються своїми силами, можуть демонструвати сплески негативних емоцій і фрустрацію до того часу, доки не оволодіють мовленням, а їхні батьки часто відчувають неймовірне засмучення через те, що не можуть зрозуміти, що їхні малюки намагаються їм сказати. У той же час діти, які не можуть упоратися із проблемою затримки мовлення самостійно, гостро потребують допомоги фахівця, при цьому очевидно, що чим раніше батьки звернуться по кваліфіковану допомогу, тим краще.

​

Міф 3. Вивчення двох мов призводить до затримки мовленнєвого розвитку

      Факт. Діти, які вивчають дві мови (двомовні діти у двомовній сім'ї), проходять через ті ж етапи розвитку, що й дитина, яка вивчає одну мову. Як правило, вони досягають того ж рівня володіння кожною мовою в той же час, що й діти, які вивчають одну мову. Діти, які вивчають дві мови, можуть мати менший словниковий запас кожної з мов, проте загальний обсяг словникового запасу двох мов разом узятих повинен бути таким же, як і в дітей, які вивчають тільки одну мову.

​

Міф 4. Старші брати/сестри говорять за молодших дітей і перешкоджають розвитку їхнього мовлення

     Факт. Дослідження показали, що мовлення первістка й наступних дітей розвивається аналогічно. Таким чином, у той час як старші брати й сестри можуть переривати або говорити за своїх молодших братів і сестер, виражаючи їхні думки, це не має негативного впливу на розвиток мовлення найменших членів родини.

​

Міф 5. Використання соски викликає в дітей затримку мовленнєвого розвитку

     Факт. Дослідження в цій галузі є непереконливими. Деякі дослідження проводять кореляцію між тривалим використанням соски й затримкою мовленнєвого розвитку. Однак інші дослідження такий зв'язок не підтверджують.  Більшість досліджень, що виявляють такий кореляційний зв'язок, виявили затримку в артикуляції, а не затримку вимови перших слів як таких. Хоча остаточний вердикт про тривале використання соски ще не винесено, можна припустити, що коли рот дитини більшу частину часу зайнятий соскою, у неї менше можливостей лепетати, імітувати звуки й, у результаті, практикувати вимову перших слів.